- сприйняти
- —————————————————————————————сприйня́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
сприйняти
Смотреть что такое "сприйняти" в других словарях:
сприйняти — див. сприймати … Український тлумачний словник
сприйняти — див. сприймати … Словник синонімів української мови
сприймати — сприйняти (розпізнавати що н. органами чуттів, осягати розумом), у[в]ловлювати, у[в]ловити, ловити, схоплювати, схопити, у[в]бирати, у[в]вібрати, у[в]брати, у[в]сотувати, у[в]сотати … Словник синонімів української мови
зрозуміти — і/ю, і/єш, док., перех., без додатка і з спол. що. 1) Сприйняти розумом. || Правильно сприйняти зміст чого небудь висловленого, написаного і т. ін. || Сприйняти зміст чого небудь, висловленого, написаного нерідною мовою. || Сприйняти ідею,… … Український тлумачний словник
уторопати — (второ/пати), аю, аєш, док., перех., без додатка і з спол. що, розм. 1) Сприйняти розумом, зрозуміти. || Сприйняти зміст чого небудь сказаного, написаного і т. ін. 2) Спостерігаючи за ким , чим небудь, враховуючи певні ознаки і т. ін.,… … Український тлумачний словник
важкозрозумілий — а, е. Такий, що його важко зрозуміти, сприйняти … Український тлумачний словник
зловити — зловлю/, зло/виш; мн. зло/влять; док., перех. 1) Спіймати, підхопити те, що летить або, кинуте вгору, падає. 2) Погнавшись, наздогнати, схопити того, хто рухається, тікає. || перен. Направивши, навівши фотоапарат, прожектор і т. ін. на те, що… … Український тлумачний словник
ловити — ловлю/, ло/виш; мн. ло/влять; недок., перех. і без додатка. 1) Хапати що небудь на льоту. || Хапаючи що небудь на льоту, збирати докупи. 2) Намагатися схопити, спіймати того (те), хто (що) тікає, віддаляється. || Намагатися вхопити те, що… … Український тлумачний словник
немудрий — а, е. 1) Із пересічними розумовими здібностями та невеликим життєвим досвідом; нерозумний. || у знач. ім. нему/дрі, рих, мн. Люди з пересічними розумовими здібностями. 2) Позбавлений складності. || Простий своєю будовою, своїм обладнанням,… … Український тлумачний словник
нерозбірливий — а, е. 1) Якого важко або неможливо розібрати, прочитати, сприйняти і т. ін. 2) розм. Невимогливий у виборі, оцінці і т. ін. кого , чого небудь … Український тлумачний словник
